Інтернати: 96 000 українських дітей мешкають у державних закладах!

buffet-charity
Уоррен Баффет пожертвував на благодійність $ 3,2 млрд
21.07.2017
Оголошується конкурс на кращий твір “Про що думають матері, чекаючи синів з фронту?” від Благодійного Фонду «Велике Серце України»
01.08.2017
Показати все

Інтернати: 96 000 українських дітей мешкають у державних закладах!

Жахлива статистика мешканців інтернатів

З восьми мільйонів українських дітей близько 96,000 живуть у державних інтернатних закладах – дитячих будинках, школах-інтернатах і притулках.

Безробіття, алкоголізм і споживання наркотиків, бідність сімей, – головні причини того, що батьки відмовляються від своїх дітей. Тисячі дітей тікають від насильства, що панує в них удома. Вони знаходять притулок на вулицях, де ризикують заразитися туберкульозом і ВІЛ через споживання ін’єкційних наркотиків.

Багато дітей втікають з домівок, тому що вони залишені самі, а батьки виїхали за кордон у пошуках роботи. Хоча діти-сироти у дитячих будинках знаходяться під опікою держави, мабуть мало хто буде сперечатися, що їх життя дуже сильно відрізняється від життя домашніх дітей. Про те, як почувають себе діти, в яких немає мами, яка турбується та любить, складно навіть думати.

Дослідження ЮНІСЕФ

Представниками Дитячого Фонду ООН в Україні (ЮНІСЕФ) у 2015 році було проведено комплексне дослідження потреб дитини і стану вихованців українських будинків дитини.

Як виявилось, в українських будинках дитини характерною є перевантаженість груп (у групі може бути до 30 дітей).

Зазначимо, що порушення психічного і фізичного розвитку дитини виявляється у зв’язку з відсутністю або недостатньою батьківською підтримкою чи піклуванням. Тому працівники будинку орієнтовані лише на фізіологічний догляд, і в них нема не тільки можливості приділити достатню увагу психічному розвитку дитини, а й гідного фінансування закладів для забезпечення дітей всіма необхідним.

Дослідження особливостей розвитку дітей раннього віку, що виховуються у будинку дитини, виявило затримку у формуванні навичок в різних сферах у 100 % обстежених. Це реальна загроза майбутньому нашої країни.

Для дітей будинку дитини характерними є порушення сну, знижена вага і непропорційний фізичний розвиток (діти не набирають вагу перш за все з психологічних причин, а не через недостатнє годування чи інфекції), навичок дій з предметами, на тлі загальної затримки рухового розвитку – спостерігається відставання у розвитку пасивного і активного мовлення.

За висновками експертів існує висока ймовірність того, що в умовах сімейного виховання подібна нерівномірність розвитку у дітей поступово зникне.

Зі слів Кулеби М.М. – уповноваженого Президента України за прав дитини –

у 1991 році в Україні було 13,6 млн дітей, а в 2015-му – 7,6 млн. За останні 10 років в Україні зменшилася кількість дітей-сиріт, у тому числі в школах-інтернатах таких дітей стало втричі менше. А ось самих інтернатів менше не стало, як і загальної кількості дітей в них.

У нас в країні майже 800 установ інтернату, в яких живе близько 100 тисяч дітей. З них сиріт лише 10%! Виходить, що сироти виросли і пішли з інтернатів, а їх місце зайняли діти з неблагополучних сімей.

Все дуже просто: є будівля, є держфінансування, а дитина завжди знайдеться. Адже на цю систему щороку виділяється більше п’яти мільярдів гривен з бюджету країни.

А ось система соціальних послуг у нас не розвинена – з неблагополучними сім’ями працювати просто нікому

Вплив АТО

Що ж стосується збільшення кількості дітей у зв’язку з війною, то цьому є також причина. Донецька і Луганська області були найбільшими по кількості сиріт.

Тому якщо хтось говорить, що у нас було 96 тисяч сиріт, а зараз 84 тисячі – це підміна понять. Тому що в статистиці немає Криму і Донецької, Луганської областей: зменшення цифр сталося тільки за рахунок окупації частини територій.

А що вже там відбувається – майже ніхто не вважає.