Дайджест МГП: ЗАХИСТ ДІТЕЙ ПІД ЧАС ЗБРОЙНОГО КОНФЛІКТУ

Подарунок від Миколая – для здоров’я новонароджених
26.12.2018
Відео: дитячий виступ у цирковому шоу з Red Noses International
08.01.2019
Показати все

Дайджест МГП: ЗАХИСТ ДІТЕЙ ПІД ЧАС ЗБРОЙНОГО КОНФЛІКТУ

Світовий індекс дітей-солдатів свідчить про те, що близько 240 мільйонів дітей проживають в державах, де має місце збройний конфлікт. Більшість зазнає насилля, переміщення, голоду та експлуатації з боку воєнних сил держави або недержавних воєнізованих груп. Лише з 2016 року діти брали участь, як мінімум, у 18 конфліктах по всьому світі.


Світовий індекс дітей-солдатів свідчить про те, що близько 240 мільйонів дітей проживають в державах, де має місце збройний конфлікт. Більшість зазнає насилля, переміщення, голоду та експлуатації з боку воєнних сил держави або недержавних воєнізованих груп. Лише з 2016 року діти брали участь, як мінімум, у 18 конфліктах по всьому світі.
Форми залучення дітей варіюються залежно від конфлікту та необхідності. Міжнародний Комітет Червоного Хреста неодноразово зазначав, що діти використовуються не лише як солдати, а й у якості «допоміжного персоналу», що готує їжу, приносить зброю та боєприпаси на поле бою або залучається до розвідувальних місій тощо. Таке залучення, на думку сторін конфлікту, має ряд плюсів: діти мало їдять, їм не потрібно платити (а якщо і потрібно, то суми зазвичай мізерні), ними просто маніпулювати й найголовніше – багато дітей на добровільній основі готові брати участь в воєнних діях в силу своїх патріотичних, а іноді навіть «романтичних» міркувань про важливість і справедливість війни чи внутрішнього конфлікту.
Важливо, що норми міжнародного гуманітарного права передбачають як загальний, так і спеціальний захист дітей в ході збройного конфлікту. З одного боку, на них розповсюджуються норми загального захисту цивільного населення, що не бере участь в воєнному конфлікті. З іншого – в силу уразливого становища дітей та їх віку Женевська Конвенція ІІІ та IV, а також Додаткові Протоколи до них, містять норми щодо спеціального захисту дітей та обмеження їх участі в воєнних діях.

Зокрема, сторони конфлікту повинні вживати всіх можливих заходів для забезпечення того, щоб особи, які не досягли 15-річного віку, не брали безпосередньої участі у воєнних діях. Примусовий призив осіб до 15 років заборонений та має передбачати кримінальну відповідальність за національним законодавством. Додатковий Протокол також зобов’язує сторони, що беруть участь у конфлікті, утримуватися від призову осіб, які не досягли 15-річного віку. А у випадку вербування осіб, які досягли п’ятнадцятирічного віку, але яким ще не виповнилося вісімнадцять, сторони повинні віддавати перевагу особам більш старшого віку. Крім того, статус військовополоненого, який можуть отримати діти, які беруть участь у конфлікті, не призводить до втрати спеціального захисту передбаченого нормами міжнародного гуманітарного права.
Якими би мотивами не керувались сторони конфлікту, захист дітей під час збройного конфлікту представляє серйозну проблему. Їх позбавляють дитинства, можливості навчатись та розвиватись залучаючи до конфліктів, які вони не розпочинали, калічать, вбивають та розлучають з найріднішими людьми – сім’єю. Тому сторони конфлікту повинні прикласти максимум зусиль, щоб не допустити їх участі в ході збройного конфлікту.
Використані джерела:
Женевська конвенція про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року.
Женевської конвенції про поводження з військовополоненими від 12 серпня 1949 року.
Конвенція ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року.
Child Soldiers Annual Report 2017-18 prepared by Child Soldiers International (CSI).
Legal Protection of Children in Armed Conflict prepared by the ICRC Advisory Service on International Humanitarian Law.
Додатково:
Крестовська Н.М. Права дитини під час збройного конфлікту: сучасні українські реалії 
Convention concerning the Prohibition and Immediate Action for the Elimination of the Worst Forms of Child Labour (ILO Convention 182), adopted in 1999.
Muzima A. Re-imagining the scope of children’s legal protection during armed conflicts under International Law (2017).
Optional Protocol to the Convention on the Rights of the Child on the involvement of children in armed conflict (OPAC), adopted in 2000.
Principles and Guidelines on Children Associated with Armed Forces or Armed Groups (Paris Principles), adopted in 2007.
Rome Statute of the International Criminal Court (Rome Statute), adopted in 1998.
Фото:ICRC archive.
Child soldiers put down their guns in a disarmament and release ceremony in Jonglei state, South Sudan, February 10, 2015. © 2015 Sebastian Rich/Corbis/AP Images.
Авторка: 
Вікторія Музика, аспірантка кафедри міжнародного та європейського права Національного університету “Одеська юридична академія”.

Підписатися на Дайджест МГПКанал в TelegramПідписатися в Twitter